БібліоКут

24 травня - День слов'янської писемності та культури

   Він же - день вшанування святих просвітителів Кирила і Мефодія, які дали слов'янам ту писемність, той алфавіт, якими ми користуємося дотепер. Як писав український учений, мовознавець, громадський та церковний діяч, Іван Огієнко, «Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма нашого організовування. Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб… У мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання». Справа Кирила і Мефодія не тільки вижила, а й отримала небувале продовження. Церковнослов’янську мову визнали офіційною мовою болгарської церкви (894 р.) на період царювання Симеона (893—927 рр.). Цей період був золотим віком старослов’янської писемності. З Болгарії кирилична слов’янська писемність проникла в Сербію, Русь.

Таким чином, Кирило і Мефодій заклали основи слов’янської писемності і літератури.
Сьогодні більш як 100 мільйонів слов’ян спілкуються мовою, початок якої дали ці слов’янські апостоли.
Щороку 24 травня у більшості слов’янських країн, у тому числі в Україні, урочисто відзначають День слов’янської писемності і культури. У 1980 р. папа Іван Павло II оголосив святих Кирила і Мефодія «покровителями» Європи.

Уста отверзлися — і слово,

Лихим безбатченком на зло,

Глаголом істини раптово,

Як зерно в ґрунті, ожило.

І хоч те слово ще не всюди

Пробилось ростом крізь броню,

Хоч злі манкурти й словоблуди

Його бояться, як вогню;

І хоч ще й нині лжепророки

Його зрікаються в житті,

Та крига скресла, і потоки

Життя — змітають їх з путі.

                                       (Іван Гнатюк)