21 липня - 115-та річниця від д.н. поетеси, члена ОУН -
Олени Теліги
Її коротке життя було схоже на спалах: «Шалена любов до життя і шалена погорда до смерті. Чи може бути більш прекрасне і глибоке з’єднання?». Так писала і так діяла Олена Теліга – поет, літературознавець, громадський і політичний діяч, поза сумнівом, одна з найпомітніших постатей українського зарубіжжя.
Народилась вона 21-го липня 1906
року і була страчена фашистами 21 лютого
1942 року. Довгі роки ім’я її було поховане разом з тілом у братській могилі,
заховане радянськими заборонами і ідеологічними контролями, несправедливо
стерте з пам’яті народу. Лише в останній час з темряви виринають окремі факти
її життя, знаходяться загублені вірші, повертається заслужена шана. Найперше ж,
що пригадується: палка патріотка і захисниця української державності,
величезний поетичний талант. Вона спізнала найважливіше – любов до народу і
любов до людини. Народжена в Російській
імперії, вихована на російській мові, але українка по духу і за походженням!
Вона була сама жіночність і незламний борець. Вона знала, що таке багатство і
не зламалась у бідності. Вона була однією з багатьох і єдиною в своєму роді. 22 лютого Телігу було розстріляно в
Бабиному Яру. В камері, де вона перебувала перед розстрілом, знайшли напис,
зроблений її рукою: "Тут сиділа і звідти йде на розстріл Олена
Теліга". Зверху було викарбувано стилізований під меч тризуб.
Ідеолог українського націоналізму Дмитро Донцов, до глибини душі схвильований непоправною втратою, так писав про Олену Телігу - "поетку вогняних меж", "полум'яну душу в червоній амазонці", чий бистролетний шлях "вітрами й сонцем намітив Бог" (О. Теліга): "Оригінальна в образах та ідеях, цілісна, як рідко хто інший, елегантна у формі своїх віршів, елегантна у своїй статурі "прудконогої Діяни" ("кругом пані" - казав Шевченко), горда в наставленні до життя - вона лишила нам взір справжньої панської поезії в найкращім значенні слова, поезії, позбавленої всього вульгарного, простацького. З'явилася вона, спалахнула - і згоріла на тяжкім та сірім, потім криваво-чорнім небі війни й революції, неначе блискуча звізда, лишаючи яскраве світло по собі..."
Запрошуємо на перегляд віртуальної фото-експозиції "Олена Теліга : життя , як спалах зорі..."
Немає коментарів:
Дописати коментар